об'єднаний

-а, -е.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до об'єднати.

2) у знач. прикм. Який виник шляхом з'єднання чого-небудь в одне ціле. || Який є наслідком згуртування, єднання на ґрунті спільної мети, поглядів, інтересів і т. ін. || перен. Який підкоряється певним вимогам, нормам поведінки і т. ін.; організований.

••

Об'є́днані На́ції — країни, які під час Другої світової війни брали участь в антифашистській коаліції, а в 1945 р. створили Організацію Об'єднаних Націй (ООН).